УРОК БІОЛОГІЇ В 9 КЛАСІ
Провела вчитель біології
Пархоменко Ю.О.
ТЕМА: РУХ КРОВІ ПО СУДИНАХ, РЕГУЛЯЦІЯ КРОВОПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ
МЕТА: з’ясувати причини руху крові, зміни швидкості руху крові
по судинах, розподіл крові в організмі,
підтримання сталості артеріального тиску; розвивати частково-пізнавальної
пошукової діяльності.
ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: таблиці «Кола кровообігу», «Будова серця», модель серця.
ПОНЯТТЯ: артерії, вени, велике коло кровообігу, мале коло
кровообігу, пульс, артеріальний тиск, кровопостачання органів.
ТИП УРОКУ: комбінований з елементами дослідницької діяльності.
ХІД УРОКУ
І. ОРГІНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
ІІ. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ, НАВИЧОК ТА
ВМІНЬ УЧНІВ
(усне опитування)
1.
Чим
зумовлений пульс?
2.
Як
змінюється артеріальний тиск крові та як його вимірювати?
3.
Який
артеріальний тиск вважають верхнім, а який – нижнім?
4.
Від
чого порушується артеріальний тиск?
5.
Як
вимірюють тиск за допомогою тонометра і фонендоскопа?
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Італійський
учений АнджелоМоссо поклав людину на великі дуже чутливі ваги й урівноважив їх.
Коли він запропонував учаснику досліду розв’язати арифметичну задачу, то його
голова стала опускатися вниз. Поясніть цей дослід.
Як
розподіляється кров в організмі? Чому при переході від однієї до іншої
діяльності змінюється кровопостачання органів?
Повідомлення теми і мети уроку.
Постановка завдань.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.
Рух крові по судинах (розповідь учителя):
Причини
руху крові по судинах:
ü Робота серця (за 1 хв шлуночки виштовхують 140 мл крові),
що створює різницю тиску між початком і кінцем судинного русла: в аорті – 150
мм.рт.ст., у великих венах – 120 мм.рт.ст., у капілярах – 22-30 мм.рт.ст.. у
дрібних венах – 10 мм.рт.ст. (він падає ще більше, оскільки багато енергії
витрачається на проштовхування крові через систему капілярів: при русі
кров’яний потік зазнає опору, що залежить від діаметра судини й в’язкості
крові).
ü Кров, як і будь-яка рідина, рухається з ділянки високого
тиску в ту ділянку, де він нижчий. Найвищий тиск в аорті й легеневих артеріях.
Найнижчий – у нижній і верхній порожнистих венах та в легеневих венах. Тому
кров рухається в напрямку від артеріальної системи судин до венозної.
ü Наявність клапанів, які є в більшості великих вен (на руках
у венах налічується 20, а на ногах – до 25 клапанів).
ü Скорочення скелетної мускулатури нижніх кінцівок.
ü Присмокту вальна сила грудної клітки. Що виникає при її
розширенні під час вдиху.
2.
Швидкість руху крові(розповідь учителя)
Кров по судинах малого та великого кіл кровообігу проходить за 27 сек.
Однак по різних ділянках кровоносного русла кров тече з різною швидкістю.
Швидкість руху крові
|
|||
аорта
|
артерії
|
вени
|
капіляри
|
= 0,5 м/с
|
= 0,25 м/с
|
у міру наближення
до серця поступово збільшується до
0,2 м/с
|
0,5-1,2 мм/с
|
-
Чим
пояснюється велика різниця швидкості руху крові в аорті, венах, капілярах?
(неоднаковою
шириною загального перерізу кров’яного русла в його різних ділянках. Найвужча
ділянка – аорта, а сумарний просвіт капілярів у 600 – 800 разів перевищує
просвіт аорти, цим пояснюється сповільнення руху крові в капілярах).
-
Яке
значення для організму має повільний рух крові в капілярах?
(кисень
і поживні речовини встигають проникнути в клітини)
-
Чому
кров рухається по судинах у чітко визначеному напрямку?
(діють
закони руху рідини як от: рух відбувається з ділянок з більшим тиском у ділянки
з меншим; швидкість руху залежить від сумарного поперечного розрізу судин; для
руху потрібна енергія, що створює тиск)
Запитання для активізації пізнавальної діяльності:
1. У
яких судинах кров рухається швидше і чому?
2. Які
фактори заважають руху крові і чому?
3. За
якими законами рухається кров по організму?
4. Як
змінюється тиск крові у різних судинах?
5. Чому
відбувається зміна тиску крові у різних судинах?
6. Яке
значення має різниця тиску крові в різних ділянках кровоносної системи?
3. Перерозподіл
крові в організмі(розповідь з елементами бесіди)
-
Як
кров розподілена в організмі?
Аналіз даних:
М’язи
– 25%, нирки – 25%, кишечник – 15%, печінка – 10%, мозок – 8%, судини серця – 4%,
легені та інші органи – 13%
Відомо, що під час сну кількість крові в головному мозку
зменшується на 40%.
В організмі увесь час відбувається перерозподіл крові:
через одні органи її протікає більше. А через інші – менше, залежно від потреби
в кисні та поживних речовинах. Зміна кровопостачання органа пов’язана зі зміною
просвітів його судин. Зменшення просвіту пов’язане зі скороченням м’язових
стінок судин під впливом імпульсів, що надходять по симпатичних нервах із ЦНС.
Чим більша частота нервових імпульсів, тим вужчий просвіт судин. Ці зміни
відбуваються рефлекторно.
Гормон адреналін також звужує кровоносні судини більшості
органів. Таким чином, просвіт кровоносних судин регулює нервова система та
біологічно активні речовини, що дозволяє їм функціонувати згідно з потребами
організму.
4. Регуляція
кровопостачання органів(самостійна робота учнів, після якої створюється схема)
Регуляція
кровообігу
|
|||
нервова
|
саморегуляція
|
гуморальна
|
|
ЦНС
|
Вегетативна НС
|
Власні рефлекси
серцево-судинної системи, що виникають при подразненні рецепторів інших її
ділянок, проявляються головним чином у місцевому звуженні або розширенні
судин
|
Адреналін,
норадреналін, тироксин, вазопресин, йони кальцію. калію тощо.
|
Центри в
головному та спинному мозку
|
Симпатична,
парасимпатична
|
||
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
Практична робота «Реакція серцево-судинної системи на
дозоване навантаження»
VІ.
ПІДСУМОК УРОКУ
VІІ.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивч § 26,27 підручника
(конспект)
Тема: Обмін речовин та енергії.
Енергетичні
потреби організму. Значення та обмін білків, жирів та вуглеводів. Обмін води та
мінеральних речовин.
Мета: на основі знань про зміну їжі у травному
каналі і всмоктування сформувати висновок про значення підготовчої стадії в
обміні речовин; сформувати поняття про асиміляцію (анаболізм) і дисиміляцію
(катаболізм). Показати роль білків, жирів і вуглеводів у пластичному та
енергетичному обмінах, пояснити значення води та мінеральних солей в організмі;
продовжувати формувати навички здорового способу життя на основі знань про
власний організм; розвивати здатність до абстрактного та логічного мислення,
вдосконалювати основні розумові операції: аналіз, синтез, порівняння.
Основні поняття і терміни: метаболізм, асиміляція
(анаболізм), дисиміляція (катаболізм), енергетичний обмін, пластичний обмін.
Обладнання: картки “Обмін білків, жирів, вуглеводів”, “Обмін
води і мінеральних солей”, кольорові картки з номерами, таблиця „Обмін
речовин”.
Хід уроку.
І. Мотивація
навчальної діяльності.
Якщо б ми хотіли розповісти дуже коротко, що таке обмін речовин, то
сказали б, що це процес:
-
Які ж речовини надходять в
організм?
Відповісти
ви змогли на це питання легко: вода, кисень і їжа.
-
А що ж відбувається з речовинами,
після їх всмоктування в кров?
Вияснити
перетворення речовин в організмі вченим допомогли мічені атоми, що стали
розвідниками таємниць природи. Отож з’ясуємо і ми.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Метаболізм. Суть пластичного і енергетичного обмінів (розповідь
вчителя).
Професор
А.Л. Мясников провів розрахунок всіх змін, відбуваються за добу в людському
організмі m = 10 кг
Ось
ці зміни:
-
розщеплюється 125 г білків, 70 г
жирів, 450 г вуглеводів з виділенням 12600 Дж;
-
поглинається 460 л О2 і
виділяється 403 л СО2;
-
гине і замінюється 450 млрд.
тромбоцитів;
-
гине і відроджується 50% від
загальної кількості епітеліальних клітин шлунку і кишечнику;
-
відновлюється і гине 1/75
кісткових клітин, - 1/20 всіх покривних клітин;
-
серце проштовхує від 10 до 70 тисяч
літрів крові (передсердя і шлуночки скорочуються 86400 разів);
-
відбувається 23040 раз вдих і
видих (через легені проходить 11520 л повітря);
-
утворюється і виводиться із
організму 1,3 – 1,5 л сечі;
-
утворюється 20 г шкірного сала;
-
випаровується через легені 0,4 л
води, а з потом виводиться 0,5 л.
Отже, як видно з наведених фактів, в організмі постійно відбувається
розпад і утворення якихось речовин або обмін речовин.
Робота з таблицею.
Обмін речовин
         Пластичний обмін |
метаболізм
|
Енергетичний обмін
|
||
анаболізм
(асиміляція)
|
катаболізм
(дисиміляція)
|
|||
Синтез з простих неорганічних
сполук – складних органічних
|
Розпад складних органічних
речовин до простіших органічних речовин
|
|||
Відбувається з поглинанням
Е
|
Відбувається з виділенням
Е
|
|||
Біосинтез білків, жирів,
вуглеводів; у рослин – фотосинтез
|
Дихання
|
2. Обмін
білків, жирів, вуглеводів (опрацювання таблиці).
Речовини
|
Підготовчий етап
|
Пластичний обмін
|
Енергетичний обмін
|
Білки
|
Розщеплення білків до
амінокислот
|
Біосинтез білків людського
тіла з амінокислот на рибосомах
|
Розщеплення амінокислот до
СО2 і Н2О й інших неорганічних сполук з вивільненням Е
|
Вуглеводи
|
Розщеплення до глюкози
|
Синтез вуглеводів,
характерних для людського організму
|
Розщеплення глюкози до СО2
і Н2О з вивільненням Е
|
Жири
|
Розщеплення на гліцерин і
жирні кислоти
|
Синтез жирів, характерних
даній людині
|
Розщеплення жирів до СО2
і Н2О з вивільненням Е
|
Застосування інтерактивної
вправи „Ажурна пилка”
Вчитель роздає кожному учневі картку певного кольору з номером на ній.
Сформувалося чотири групи по 5-6 осіб у
кожній. Групи отримали певні завдання.
„Червоні”- „Білки-основа життя клітини”.
„Сині”- „Жири не тільки джерело енергії”.
„Зелені”- „Роль води в організмі людини”.
„Жовті”- „Солі в організмі”.
Учні об’єднуються в групи
відповідно до кольору картки, яку вони отримали („домашні”
групи). В цих групах учні обмінюються інформацією, підготовленою вдома. Потім
вчитель пропонує об’єднатися в нові групи, відповідно до своїх номерів („ експертні” групи).
У кожній „експертній” групі опиняються представники з кожної „домашньої” групи.
Відбувається обмін інформацією. Після цього, учні повертаються до „домашніх”
груп і передають інформацію, отриману в експертних групах.
Клас об’єднується
в загальне коло для підбиття підсумків уроку.
Інформація
для опрацювання:
“Білки – основа життя клітини”
В організмі нема ні однієї частини, де не було б білків. В крові і
м’язах білки становлять – 1/5 від загальної маси, в
головному мозку – 1/2.
Навіть в емалі зубів входить 1/100 білків.
Білки мають складну будову. Наприклад, молекула білка молока (козеїну)
містить 5941 атом і має Мr = 42020. Двадцять амінокислот, з яких побудовані білки, можуть давати
2500000000000000000 комбінацій різних білкових сполучень.
Білки незамінні в харчуванні. Нестача білкової їжі неминуче приводить
до смерті, навіть при нормальному жировому та вуглеводневому харчуванні.
Харчова цінність білків залежить від їх засвоєння.
Наприклад, білки пшеничної муки засвоюються на 85%, а
житньої – на 65%. Потрібно комбінувати білки різного складу. Корисні білки гречаної крупи з білками молока. При нормальній життєдіяльності білки, витрачені організмом, поновлюються з білками їжі:
житньої – на 65%. Потрібно комбінувати білки різного складу. Корисні білки гречаної крупи з білками молока. При нормальній життєдіяльності білки, витрачені організмом, поновлюються з білками їжі:
“Жири не тільки джерело
енергії”.
Довгий час жири вважали джерелом енергії, який можна без втрат для
організму заміняти вуглеводами. З’ясувалося, що це не так. Нестача жирів
скорочує життя, порушує діяльність головного мозку, понижує стійкість організму
до хвороб. Жири входять в склад клітин, з жирами в організм надходять вітаміни.
В середньому запас жиру в організмі складає 9 кг з загальною калорійністю
336000 Дж.
До недавнього часу жири ділили на повноцінні (тваринні) і неповноцінні
(рослинні). Таке ділення також з’ясувалося помилковим. Тваринні і рослинні жири
взаємно незамінні. Добова потреба: 50 г тваринних і 50 г рослинних.
„Роль води в організмі людини”
Вода життєво необхідна. ЇЇ кількість
в організмі повинна постійно поновлюватись.Тому, що вода являється розчинником
більшості речовин. Люба хімічна реакція може відбуватися тільки в розчиненому
стані, а в нашому організмі вони відбуваються щосекунди. Отже, вода – основне
середовище життєдіяльності.
При голодуванні людина може втратити весь свій жир, 50% білка, але
втрата тканинами 10% води – смертельна. Без води людина може прожити не більше
десяти діб. Вода має велику теплоємність і теплопровідність, завдяки чому вона
переносить тепло по всьому організмові і вирівнює температуру тіла. За
нормальної зовнішньої температури людина за добу повинна споживати близько 2-х літрів води. При високій температурі та важкій фізичній праці ця
кількість зростає до 4-5 літрів.
“Солі в організмі”
В тілі людини до 3 кг мінеральних солей, з яких 5/6
входить в склад скелета. Із цієї загальної кількості 300 г належить NaCl (кухонній
солі). Вона необхідна для життєдіяльності організму, хоча надмірне вживання
солі шкідливе – порушується діяльність серця, нирок, виникають набряки,
підвищується тиск.
Велика роль і інших солей. Солі кальцію – головна складова частини
скелета. Солі калію впливають на вміст води у тканинах. Залізо входить до
складу гемоглобіну, багатьох ферментів. В склад кісток входить також солі
фосфору (600 г).
Нормальний сольовий обмін забезпечується не тільки достатньою кількістю
солей, а й нормальним їх співвідношенням.
ІІІ.
Закріплення знань учнів.
Відповіді на запитання 1-5 на сторінці 196.
ІV. Домашнє завдання:
§48, §49, розробити схему “Регуляція обміну
речовин”.
Тема: Вітаміни,
їх значення
Мета: ознайомити учнів з історією відкриття
вітамінів; з основними групами вітамінів та їх значенням в організмі; з’ясувати
способи збереження вітамінів у продуктах харчування; продовжувати формувати
культуру здорового способу життя на основі знань про власний організм;
пізнавальну активність у учнів та здатність логічно мислити.
Обладнання: таблиця
“Вітаміни”
Основні поняття і терміни: вітаміни, авітаміноз, рахіт,
цинга, дерматит.
Хід уроку
І.
Актуалізація опорних знань.
Біологічний диктант.
1.
Метаболізм – це…
2.
Білки розпадаються на…
3.
Анаболізм – це…
4.
1 г білків вивільняє … енергії.
5.
Катаболізм – це…
6.
Жири розпадаються на…
7.
Роль води в обміні речовин полягає
в тому, що…
8.
Найбільше Е вивільняють при
розпаді 1 г…
9.
В організмі людини виявлено …
елементів.
10.
Велике значення в гуморальній
регуляції обміну речовин відіграють гормони … залоз.
11.
Вуглеводи розпадаються на…
12.
За 1 добу людина з переважно
розумовою працею витрачає … кДж.
ІІ.
Мотивація навчальної діяльності.
Відважні мореплавці та мандрівники минулих століть часто хворіли
невідомою хворобою, при якій ясна розпухали й кровоточили, обличчя отікало,
відчувалась загальна слабкість і неймовірні болі в суглобах і м’язах. Цю
хворобу назвали цингою. Від неї моряків гинуло більше, ніж при військових
баталіях. Лікували цингу “сосновим пивом” – настоянкою хвої і молодих пагонів
сосни. З життєвого досвіду люди знали, що цингу можна попередити, якщо їсти
зелену цибулю, чорну смородину, квашену капусту. Довгий час залишалось
невідомим, чому використання цих продуктів попереджає виникнення цинги.
ІІІ.
Вивчення нового матеріалу.
1.
З історії відкриття вітамінів.
Доповіді учнів:
“Забуте відкриття Луніна”
Причини хвороб, пов’язаних з неповноцінним харчуванням, вперше відкрив
російський лікар Микола Іванович Лунін. Він досліджував значення мінеральних
речовин в харчуванні.
М.І.Лунін кормив мишей штучними сумішами, отриманими лабораторним
шляхом із хімічно-чистих речовин. Миші гинули на 11 день, як і ті, яким до
штучної їжі добавляли кухонну сіл і соду.
Тоді вчений вирішив перевірити, як будуть почувати себе піддослідні,
якщо в їх штучні “обіди”, що становлять собою хімічно чисті білки, жири,
вуглеводи, підключити всі необхідні мінеральні солі. Через деякий час всі миші
також гинули. Інша партія, яким давали коров’яче молоко залишалась здоровою.
У вченого виникла думка: значить в штучних сумішах чогось не вистачає.
Він висунув гіпотезу, що це якісь невідомі речовини, які в малих кількостях
обов’язково присутні в таких простих продуктах як молоко.
Дослідження Луніна довгий час були маловідомі і їх забули. Досліди ж
були повторені в Росії, Швейцарії, Англії, Америці, результати підтвердились.
“Випадкове спостереження і
цінні висновки”
В 1890 році голландський лікар Ейкман на о. Ява спостерігав страшну
хворобу. У хворих німіли руки і ноги, наступав параліч кінцівок. Назвали цю
хворобу – бері-бері, що означає “окови”.
Вияснити причину хвороби допомогло випадкове спостереження Ейкмана за
курми у дворі тюремної лікарні, де він працював лікарем. Він помітив, що у
сидячих в клітках кур, яких кормили очищеним рисом, з’являлися ознаки
бері-бері: судороги зводили їм шию та ноги, після чого вони гинули. Кури ж, що
вільно гуляли по двору, були здорові оскільки вони знаходили собі саму
різноманітну їжу. Що ж знаходилося в рисовому лушпинні Ейкман так і не вияснив.
“Дальше на шляху відкриття
вітамінів”
Скоро навчилися лікувати і інші хвороби, за допомогою їжі: куряча
сліпота проходила від риб’ячого жиру, моркви, свіжої зелені; рахіт виліковували
риб’ячим жиром, а цингу – свіжими овочами і фруктами.
А пізніше таємниця рисового лушпиння була відкрита. Вчений К.Функ
одержав із них жовті кристали, 1/1000 г яких було
достатньо, щоб вилічити голубів від бері-бері.
Пізніше навчилися виділяти, а ще пізніше виготовляти і інші вітаміни.
В наш час нараховують близько з 30 вітамінів. Позначають їх буквами
латинського алфавіту – А, В, С, D, E, K, Р, РР та інші. Цей ряд називають
чудесною азбукою здоров’я…
2. Опрацювання таблиці на
стор. 199 – 200 підручника.
Авітаміноз. Гіповітаміноз. Значення вітамінів.
3. Вітаміни в продуктах. (бесіда, в ході якої заповнити
таблицю)
Багато вітамінів
|
Мала кількість вітамінів
|
1.
Свіжа зелень овочів.
2.
Помідори.
3.
Чорна смородина.
4.
Суниця.
5.
Агрус.
6.
Плоди шипшини (С).
7.
Плоди горобини (А, D).
8.
Червоний перець.
9.
Капуста.
10.
Шпинат.
11.
Щавель.
|
1.
Сливи.
2.
Огірки.
3.
Чорниця.
4.
Груші.
5.
Біла смородина.
6.
Клюква (особливо заморожена).
7.
Виноград.
|
Але це не означає, що продукти бідні на вітаміни не потрібно вживати –
вони багаті кислотами і мінеральними солями і впливають добре на травлення.
4. Збереження вітамінів у їжі
(бесіда,
заповнення таблиці)
Причини
руйнування вітамінів
|
Способи
збереження
|
1.
Вітаміни В1, В2, С швидко руйнуються при нагріванні
|
1.
Продукти, що містять дані вітаміни краще вживати в свіжому вигляді, або ж
недостатньо провареному чи прожареному (печінка). Не кип’ятити довго.
Каструлю закривати кришкою.
|
2. Вітамін
С руйнується при торканні з міддю і залізом
|
2. Не
зберігати в мідному чи залізному посуді. Зберігати в емальованому або
керамічному посуді.
|
3.
Вітаміни С, В1, В2, окислюються на повітрі.
|
3. Овочі
необхідно очищати та нарізати перед готуванням страв. Нарізані довго не
зберігати.
|
4. Всі
вітаміни при довгому зберігання руйнуються.
|
4.
Зберігати в прохолодному місці (холодильник, морозильна камера).
|
Найбільше вітамінів витрачається при кулінарній обробці. Під час
варіння м’яса руйнується до 50% вітаміну В.
Розглянемо таблицю.
Вплив кулінарної обробки їжі на збереження
вітаміну С.
Харчовий продукт
|
Вміст вітаміну С (%)
|
Капуста
квашена
Капуста
варена 1 год.
Капуста
тушена 1 год.
Картопля в
мундирі
Картопля в
супі
Картопля,
що простояла 3 год.
Картопля
смажена великими шматками
Картопля
смажена, дрібно нарізана
|
100%
50%
15%
75%
50%
20%
75%
35%
|
ІV. Закріплення вивченого матеріалу:
1.
Яке значення вітамінів для
організму?
2. Які порушення виникають при нестачі вітамінів В1, В2,
В6, С, А, D?
3.
Як зберігати вітаміни у продуктах
харчування?
V. Домашнє завдання
§51, таблиці в зошиті.
Урок
4. Практична робота
Тема: “Антропометричні
виміри. Визначення норм ваги тіла”
Мета: навчитись вимірювати зріст і масу тіла,
встановити кореляції окремих частин тіла. На основі визначення масо-зростового
індексу охарактеризувати власний організм.
Обладнання: ростомір, медичні ваги, сантиметрова мірна
стрічка.
І.
Самостійна робота учнів з інструктивною карткою.
Інструктивна картка.
1. Станьте на площадку ростоміра (без взуття) так, щоб торкнутися (по
вертикалі) вимірювальної планки трьома точками: на рівні п’яток, сідничних
м’язів і лопаток. Голову при цьому тримайте прямо. По горизонтальній планці,
яку притискують до голови, відзначають величину зросту з точністю до 0,5 см.
2. Зніміть верхній одяг і взуття. Станьте на площадку ваг при закритому
замку коромисла. Великою гирею встановіть масу, після чого відкрийте замок і
уточніть масу пересуванням малої гирі.
3. Визначте свій масо-зростовий індекс
Для цього масу
поділіть на зріст (у см)
Норма: у чоловіків – 350 – 400 г маси
у жінок – 325 – 375 г маси
Якщо числа менші, то
можна говорити про недостатню масу, якщо більші – про її надлишок.
4. Визначте свій росто-масовий показник. Він визначається (в кг)
відніманням показника зросту числа 100 (при зрості 155 – 164 см) та числа 110
(при зрості понад 165 см).
5. Виміряйте окружність грудної клітки (окремо хлопці і дівчата).
Роздягніться до
пояса. Станьте у спокійну позу. Визначте кут, утворений лопатками. Накладіть
стрічку так, щоб ззаду вона пройшла під кутами лопаток, а спереду – нижнім
краєм соскових кружків у хлопчиків і над молочними залозами у дівчат.
6. Виміряйте довжину ніг. Довжину ніг вимірюють від горба стегнової кістки
(вертлюжна точка), який міститься навпроти кульового суглоба, до підлоги.
7. Виміряйте окружність стегон (по найопуклішій частині).
8. Виміряйте окружність зап’ястна (по основі кисті руки).
9.
Дані занесіть в таблицю.
Антропометричні виміри
|
Дані виміру
|
|||
1
|
2
|
3
|
Середнє значення
|
|
Зріст (см)
|
||||
Маса тіла
(кг)
|
||||
Довжина
ніг (см)
|
||||
Окружність
грудей (см)
|
||||
Окружність
стегон (см)
|
||||
Окружність
зап’ястка (см)
|
||||
10. Висновок. У висновку
проаналізуйте отримані дані.
ІІ. Домашнє завдання:
§52 (повторити), підготуватися до практичної роботи.
Тема: Харчування
і здоров’я.
Семінар – “спеціалістів”
Мета: ознайомити учнів з режимом та нормою
харчування, раціональним харчуванням; з’ясувати від чого залежать потреби
організму в тих чи інших речовинах; проаналізувати забруднення харчових
продуктів нітратами і радіоактивними елементами та способи очищення продуктів
від цих речовин; розвивати пізнавальну активність учнів через самостійний пошук
і підбір матеріалу; продовжувати формувати навички здорового способу життя у
учнів.
Обладнання: таблиці, схеми.
Основні поняття та терміни: енергетичний баланс організму,
норма, режим та раціональне харчування.
Структура уроку, основний
зміст і методи роботи.
І.
Попередньо учнів розбили на групи за “спеціальностями”:
1. Гігієністи.
2. Фізіологи.
3. Дієтологи.
4. Екологи.
5. Радіологи.
Кожна з груп працює в своєму напрямку по темі “Харчування і здоров’я” і
представляє власний проект, що відображає залежність здоров’я від харчування і
зміни в організмі під впливом неправильного харчування.
Інші групи ставлять запитання, аналізують достовірність фактів вміння
подати матеріал, в кінці разом виставляють оцінки за урок.
1. Гігієністи
Розповідь за таблицею
 Гігієна харчування –
це наука про раціональне
харчування, яке забезпечує збереження здоров’я
|
|||
   |
|||
Дотримання режиму та правильне раціональне харчування
|
Правильне збереження продуктів
|
Правильне приготування їжі
|
Дотримання правил особистої гігієни
|
Принцип
раціонального харчування
|
|||
 |
|||
Дотримання
енергетичного балансу
|
|||
  |
Ожиріння
|
||
  Кількість Е, що
надходить |
Затримання росту і розвитку
|
Кількість Е,
що витрачається
|
|
2. Фізіологи.
Раціональним харчування буде тільки тоді, коли до
організму з харчовими продуктами надходитимуть усі поживні речовини, вітаміни
та мінеральні солі в кількостях, необхідних для його нормальної
життєдіяльності.
Потреба людини в поживних
речовинах залежить від
|
||||
   |
||||
Маса тіла
|
Вік
|
Рівень рухової активності
|
||
На 1 кг маси
|
1 рік – 5 г
білка.
1-3 роки – 4
г білка
4-7 роки – 5
г білка
8-12 років –
2,5 г білка
13-17 років
– 1,5 г білка
|
Фізична
праця. Заняття спортом збільшують споживання білків на 20% від загальної
норми
|
Добова
потреба у білках, жирах, вуглеводах для дітей і підлітків (у грамах)
Вік (роки)
|
Білки
|
Жири
|
Вуглеводи
|
|
Загальна кількість
|
З них тваринні білки
|
|||
5 – 7
|
72 – 75
|
47
|
75 – 80
|
250 – 300
|
8 – 11
|
75 – 95
|
56
|
80 – 95
|
350 – 380
|
12 – 14
|
90 – 110
|
64
|
90 – 100
|
380 – 400
|
15 – 17
|
100 – 120
|
68
|
90 – 110
|
420 – 400
|
3. Дієтологи.
Нестача амінокислот, вітамінів, мінеральних солей в окремих продуктах
компенсується при харчуванні різноманітними продуктами. Так, у гречаній каші не
вистачає деяких амінокислот, але при споживанні її з молоком ця нестача
компенсується. Різноманітна їжа поліпшує апетит, а значить секрецію травних
соків, роботу м’язів шлунку що сприяє кращому її засвоєнню.
Вчені встановили, що найкраще харчуватися чотири
рази на день. Інтервал між споживанням їжі не повинен перевищувати шість годин:
Сніданок
|
Обід
|
Полуденок
|
Вечеря
|
25%
|
35%
|
20%
|
20%
|
Деякі вчені вважають, що найкращий режим харчування той, до якого
людина призвичаїлась з дитячого віку. Треба, щоб у добовому раціоні було
достатньо овочів, що містять клітковину. М’ясні та рибні страви рекомендується
споживати в першій половині дня. Вони містять речовини, які збуджують нервову
систему. Для вечері ж кращі молочні та овочеві страви. Молоко взагалі ідеальний
продукт харчування. Про це ще в свій час писав Павлов: “…це їжа, зготовлена
самою природою”. В загальній кількості молоко має більш як 200 корисних для
людини речовин.
4. Екологи.
Основним шляхом потрапляння в організм людини шкідливих речовин є
продукти харчування і питна вода.
Яким же чином забруднюються продукти харчування?
Насамперед, через грунт, або ж опосередковано, через тваринну
продукцію.
На 1 місці серед забруднювачів стоять нітрати.
Нітрати – це солі азотної кислоти, що є елементом мінерального живлення
рослин (потрібно для утворення хлорофілу).
Через застосування інтенсивних технологій
вирощування рослин, нітрати накопичуються у продукції. Самі нітрати не отруйні,
але в організмі людини стають шкідливі:
    Нітрати |
Нітрити
|
Гемоглобін (Fe2+ → Fe3+)
|
Метгемоглобін
(темно-коричневий) нездатний транспортувати О2
|
Метгемоглобінемія
|
Як запобігти отруєнню нітратами, та виникненню під їх впливом в
організмі канцерогенних речовин?
Можна провести експрес – аналіз.
Інтенсивність забарвлення ДФА (дифеніламіну) залежно
від вмісту нітратів.
Вміст нітратів
|
Інтенсивність забарвлення
|
Дуже високий
|
Яскраво –
синє
|
Високий
|
Синє
|
Середній
|
Світло –
синє
|
Низький
|
Голубе
|
Відсутній
|
Світло –
голубе
|
Існує допустима кількість споживання нітратів за добу: 500 мг для
дорослих і 100 мг для дітей.
Головну роль відіграє те, яка частина рослини потрапляє в їжу.
Наприклад: листові і зелені культури накопичують більше нітратів ніж
огірки чи помідори.
Великій вміст нітратів у коренеплодах та питній воді. Кавуни та дині
містять нітрати в шкірці. Капуста – верхні листки, морква – середина.
Як позбутися нітратів у продуктах харчування?
1) Нітрати добре розчиняються в теплій воді. Тож
овочі перед приготуванням бажано на декілька хвилин залити теплою водою, яку потім
злити.
2) Зелень потрібно вимочувати, поставивши у воду
як букет на 2-3 години.
3) Не варити овочі в алюмінієвому посуді (Аl прискорює
перехід нітратів в нітрити).
4) Збирати овочі потрібно в період фізіологічної
стиглості (краще зранку або ввечері).
5) Під час консервування нітрати переходять у
рідину (тому маринади вживати не варто).
5. Радіологи.
Після аварії на Чорнобильській атомній станції (1986р.)
найнебезпечнішими забруднювачами продукті харчування вважаються стронцій – 90,
цезій – 137.
За хімічними властивостями стронцій – 90 є аналогом кальцію, а цезій –
137 – калію. І коли даних елементів (кальцію і калію) не вистачає, радіоактивні
елементи заміщають їх в організмі, приносячи значну шкоду.
Для того, щоб цього не відбулося, потрібно вживати
продукти, що містять кальцій і калій.
Основні джерела калію
|
Основні джерела кальцію
|
Картопля
|
Молоко й
молочні продукти
|
Столові
буряки
|
Квасоля
|
Гречка
|
Горох
|
Соняшник
|
Боби
|
Кукурудза
|
Соя
|
Виноград
|
Груші
|
Абрикоси
|
Суниці
|
Прийняті
в Україні допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування (Бк/кг),
у воді (Бк/л)
Вид
|
Цезій – 137
|
Стронцій – 90
|
Хліб і
хлібопродукти
|
20
|
5
|
Картопля
|
60
|
20
|
Овочі і
зелень
|
40
|
20
|
Фрукти
|
70
|
10
|
М’ясо і
м’ясні продукти
|
200
|
20
|
Риба і рибні
продукти
|
150
|
35
|
Молоко і
молочні продукти
|
100
|
20
|
Яйця (в 1
шт.)
|
6
|
2
|
Вода
|
2
|
2
|
Сорбенти, що виводять радіоактивні речовини
|
||||||
   |
||||||
Активоване вугілля
|
Вітаміни
|
Пектинові речовини (плоди айви, яблука, груші, гарбузи)
|
||||
ІІ. Домашнє завдання:
§51, §52, підготуватися до практичної роботи.
Урок
5. Практична робота
Тема: Аналіз індивідуального харчового раціону за добу та відповідність
критеріям раціонального харчування.
Мета: навчитись розраховувати енергетичні витрати
людини за добу, складати добовий харчовий раціон відповідно до енергетичних
витрат власного організму, враховуючи масо-зростовий індекс і росто-масовий
показник.
Обладнання: мікрокалькулятор, таблиці хімічного складу
харчових продуктів та їх калорійність.
Хід роботи.
І. Учитель знову звертає увагу на те, що калорійність їжі
повинна відповідати енергетичним витратам та основним положенням гігієни
харчування.
ІІ. Робота за інструктивною карткою.
Інструктивна картка.
1. Визначте повну витрату енергії за добу. Складіть розпорядок дня і
підрахуйте енергетичні витрати з розрахунку на свій організм, користуючись
даними таблицями.
1) Витрата енергії для різних видів діяльності (за 1 годину на 1 кг
маси тіла) таблиця на сторінці 204 підручника.
2) Рекомендований розпорядок дня учнів вашого віку.
Під час навчання в першу зміну
|
|
6.30
|
Підйом
|
6.30 – 7.00
|
Зарядка,
вмивання, одягання
|
7.00 – 7.30
|
Сніданок,
гігієна порожнини рота
|
7.30 – 8.00
|
Дорога до
школи
|
8.00 – 13.00
|
Навчання у
школі
|
13.00 – 13.30
|
Дорога з
школи додому
|
13.30 – 14.00
|
Обід
|
14.00 – 16.00
|
Прогулянка,
ігри на свіжому повітрі, заняття в гуртках, тренування у спортивних секціях,
допомога батькам
|
16.00 – 19.00
|
Виконання
домашнього завдання, підготовка до школи
|
19.00 – 19.30
|
Вечеря
|
19.00 – 21.00
|
Вільний час,
перегляд телевізійних передач, читання художньої літератури.
|
21.00 – 21.30
|
Підготовка
до сну, гігієнічні процедури
|
21.30 – 6.30
|
Сон
|
Під час навчання в другу зміну
|
|
7.30
|
Підйом
|
7.30 – 8.00
|
Зарядка,
вмивання, одягання
|
8.00 – 8.30
|
Сніданок,
гігієна порожнини рота
|
8.30 – 11.30
|
Виконання
домашнього завдання, підготовка до школи
|
11.30 – 12.00
|
Прогулянка,
ігри на свіжому повітрі, заняття в гуртках, тренування у спортивних секціях,
допомога батькам
|
12.00 – 12.30
|
Обід
|
12.30 – 13.00
|
Дорога до
школи
|
13.00 – 18.00
|
Навчання у
школі
|
18.00 – 18.30
|
Дорога з
школи додому
|
18.30 – 19.30
|
Прогулянка,
ігри на свіжому повітрі, відпочинок, допомога батькам
|
19.30 – 20.00
|
Вечеря
|
20.00 – 22.00
|
Вільний час,
перегляд телевізійних передач, читання художньої літератури.
|
22.00 – 22.30
|
Підготовка
до сну, гігієнічні процедури
|
22.30 – 7.30
|
Сон
|
Заповніть
таблицю:
Вид діяльності
|
Тривалість (год.)
|
Витрата Е за 1 год. на 1 кг маси (кДж)
|
Повна витрата Е у (кДж при масі)
|
ІІІ. Визначення індивідуального харчового раціону.
1. Складіть індивідуальний харчовий раціон, користуючись таблицею, де
зазначено вміст білків, жирів, вуглеводів та енергетична цінність деяких
продуктів харчування (на 100 г продукту) і меню при чотириразовому харчуванні
так, щоб на перший сніданок припадало 25% добового раціону, на обід – 35%, на
полуденок – 20%, вечерю – 15%. Дані занести до таблиці. Сторінка 205 (підручник
8 кл) таблиця на сторінці 206.
2. Підрахуйте кількість надходження Е за добу.
Знайдіть різницю між надходженням і витратою енергії. Зробіть ви
Немає коментарів:
Дописати коментар