Тренінгове
заняття «СНІД: причина та наслідки»
Мета: надати
необхідних знань щодо СНІД, ВІЛ-інфекції, розвивати навички прийняття
усвідомлених рішень при повній поінформованості; допомогти учням збагнути, що в
основному СНІД – хвороба вчинків та поведінки;
сприяти толерантному ставленню до інфікованих на СНІД.
Обладнання: папір формату
А4, А2, маркери, скотч, кольоровий папір, клей, ножиці, базова інформація.
Форма проведення:
тренінг.
І. Мотивація навчальної діяльності учнів:
Уперше про СНІД заговорили 1981 року і вже кільканадцять років ця
абревіатура не зникає зі шпальт газет та журналів світу.
СНІД – одна з найважливіших і трагічних
проблем, що виникли перед людством наприкінці ХХ сторіччя. Річ не в тім, що на
разі ВООЗ офіційно зареєструвала понад 40 мільйонів ВІЛ-інфікованих та 16
мільйонів померлих. І навіть не втім, що Україна займає ІІІ місце в Європі за
кількість ВІЛ-інфікованих, і що ми вже звикли до того, що 1 грудня – Всесвітній
день боротьби зі СНІДом. А в тім, що ми, як і багато років тому, не хочемо
повірити, що проблема СНІДу і його наслідків безпосередньо стосується кожного.
Завдання 1. Гра «Кордон». (тестування щодо знань про СНІД – ВІЛ-
інфекцію).
Правильно Неправильно
Учням пропонуються
наступні твердження, і вони мають визначити, на скільки правильне чи
неправильне те чи інше твердження, і зайняти місце з одного чи іншого боку
кордону. При цьому вони повинні аргументовано довести своє рішення.
Правильне
чи неправильне кожне з таких тверджень:
1.
СНІД спричиняється вірусом.
2.
Тестування на СНІД завжди дає надійні
результати.
3.
Небезпечно пригортатися до хворого на
СНІД.
4.
На СНІД хворіють тільки наркомани та
гомосексуалісти.
5.
Навіть після одного статевого контакту
можна заразитися вірусом СНІДу.
6.
Можна заразитися вірусом СНІДу через кашель,
чихання.
7.
Людям, яким роблять внутрішньовенні
ін’єкції, не бажано користуватися голкою, якою кололи інших людей.
8.
СНІД атакує червоні кров’яні тільця.
9.
Чимало симптомів СНІДу схожі на симптоми
інших хвороб.
10.
Діапазон часу від зараження вірусом до
появлення симптомів хвороби дуже великий – декілька років. Це є однією з
головних перешкод лікування СНІДу.
Базова
інформація для вчителя.
Правильні чи
неправильні наступні твердження – відповіді до тесту.
1.
Правильно. СНІД
спричиняється Вірусом Імунодефіциту
людини (ВІЛ).
2.
Неправильно. Існуючі
тести розпізнають, чи з’явилися в людині антитіла для боротьби з вірусом СНІДу.
Позитивний результат свідчить, що людина інфікована (організм заразився вірусом
і почав виробляти антитіла). Бути інфікованим вірусом СНІДу не означає бути
хворим на СНІД, але можна бути носієм вірусу і заражати інших людей.
3.
Неправильно. Вірус
не передається через дотик.
4.
Неправильно. СНІДом
може заразитися будь-яка людина. Не має значення, хто ви особисто є, важливі
тільки ваші вчинки. Лише ваша поведінка може призвести до ризику заразитися
вірусом.
5.
Правильно. Навіть
один статевий контакт може призвести до того, що людина стане інфікованою.
6.
Неправильно. Випадків
захворювання СНІДом у такий спосіб не зареєстровано. Заразитися вірусом СНІДу
можна тільки від інфікованої людини через кров, сперму, піхвові виділення.
7. Правильно. Для
внутрішньовенних ін’єкцій треба користуватися
індивідуальними голками. Це стосується і голок для проколювання вух,
нанесення татуювання.
8.
Неправильно.
Вірус СНІДу атакує білі кров’яні тільця, особливо клітини Т4, так звані
«хелпери», також атакує клітини , що відомі під назвою «макрофаги».
9.
Правильно.
Чимало симптомів СНІДу схожі на симптоми грипу або навіть стресу, і лише
багрові плями на шкірі – перші ознаки саркоми Капоші – унікальні.
10.
Правильно.
Від моменту проникнення вірусу до руйнування імунної системи (коли стають
наявними симптоми СНІДу) може минути 10 – 12 років. Саме ця обставина робить
контроль за СНІДом майже неможливим.
Завдання 2. Учні
об’єднуються в групи. Кожна група отримує завдання:
1 група. «Що таке СНІД ,
ВІЛ- інфекція?»
2 група. «Як ВІЛ руйнує
організм?»
3 група «Шляхи передачі СНІД
(ВІЛ)»
4 група «Які ознаки має
СНІД»
На основі даної інформації кожна
група має подати цю тему у вигляді опорного конспекту. В роботі
використовуються малюнки, схеми, таблиці.
Базова
інформація для вчителя.
Картка 1. «Що таке СНІД, ВІЛ-інфекція?»
СНІД означає синдром набутого імунодефіциту.
Синдром – тому що у
хворих виникає безліч різних симптомів і опортуністичних (супутніх)
захворювань.
Набутий – тому що це
стан, який виникає внаслідок зараження, а не передається генетичним шляхом.
Імунний – тому що уражає
імунну систему організму, яка бореться із хворобами.
Дефіцит – тому що імунна
система перестає працювати належним чином.
Як
відомо, в організмі людини живуть мільярди мікроорганізмів: на шкірі і слизових
оболонках ротової порожнини, у кишечнику, дихальних шляхах тощо. Вони буруть
участь у процесі життєдіяльності організму і навіть захищають його від
вторгнення патогенних (здатних викликати хворобу) бактерій і вірусів. Але
багато з них у будь-який час готові перетворитися в паразитів і використовують
організм людини як поживне середовище. Умовою для цього є ослаблення організму,
тобто розвиток імунної недостатності. Саме такий стан стає можливим завдяки діяльності
вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ).
ВІЛ , як і інші віруси , атакує
клітини і продовжує там існувати, інакше кажучи, клітина стає своєрідною
фабрикою репродукції вірусу. ВІЛ – ретровірус, генетична основа якого – РНК
(рибонуклеїнова кислота), з якої ВІЛ під впливом спеціальних ферментів може
синтезувати молекулу ДНК в клітині людини.
Як відомо, у ДНК закладена
спадкова інформація клітини, а РНК є своєрідним носієм цієї інформації.
Ретровіруси здійснюють цей зв’язок у зворотньому порядку, звідси й назва (ретро
- зворотній).
Генетичний апарат ВІЛ має низку
додаткових генів, відсутніх в інших ретровірусах, і тому швидкість його транскрипції
в тисячу разів вища, ніж у інших вірусів, що значно пояснює дивовижну швидкість
розмноження ВІЛ.
ВІЛ характеризується великою
мінливістю: вона в нього в 30 – 100 разів вища, ніж у вірусу грипу і стосується
штамів вірусу, виділених не лише у різних хворих, а й у різний час у того
самого хворого. Почуття тривоги в багатьох учених пов’язано багато в чому з
тим, що вони розпізнали схильність вірусу до багатогранності – ця властивість
дуже заважає отриманню вакцини проти СНІД.
Будова вірусу дуже складна. Але
на щастя, він дуже нестійкий, чутливий до хімічних і фізичних впливів. При
температурі 22 ºС його активність зберігається незмінною впродовж 4 діб, як у
сухому вигляді, так і в рідинному. Він утрачає свою активність після обробки
впродовж 10 хвилин 0,5-відсотковим розчином гідрохлориду натрію або
70-відсотковим спиртом. Для нього згубними
є домашні відбілюючі засоби. Також він гине при безпосередньому впливові
спирту, ацетону, ефіру. На поверхні неушкодженої шкіри людини вірус швидко
руйнується під впливом захисних ферментів організму і бактерій. Він швидко гине
при нагріванні понад 57 ºС і майже миттєво під час кип’ятіння.
Картка 2. «Як
ВІЛ руйнує організм?»
Імунна
система – це в основному лімфоїдна система. Головна клітина імунної системи –
лімфоцит. Родоначальники клітин імунної системи – незрілі клітини кісткового
мозку. Потрапляючи з кісткового мозку в тимус (вилочкову залозу – центральний
орган імунної системи), вони дозрівають і перетворюються в Т-лімфоцити, що
буруть участь у різних виявах клітинного імунітету.
Розрізняють кілька класів
Т-лімфоцитів. Наприклад, Т-кілери руйнують чужородні клітини, знешкоджуючи їх.
Найважливіший різновид Т-лімфоцитів – так звані Т-хелпери (помічники). Вони
першими розпізнають чужородні речовини і допомагають іншим лімфоцитам
виконувати свої захисні функції. Співвідношення Т-хелперів (помічників) і Т-кілерів
(пригнічувачів) у здорової людини дорівнює 2:1. При СНІД воно падає нижче 0,5:1
(тобто виникає зворотня пропорція), в зв’язку із ураженням ВІЛ клітин-хелперів.
Вірус зливається з Т-хелперами за
допомогою молекули D4, що міститься на поверхні їх мембрани,
і якої не має на поверхні інших лімфоцитів. Молекула D4 – своєрідна
мітка-маркер Т-хелперів, так званий рецептор, що допомагає приєднатися вірусу.
Певний час ВІЛ репродукує себе в живій клітині. Клітина вмирає і розвалюється,
а віруси залишають її і відправляються на пошуки інших клітин-хелперів.
Окрім цього інфікована частина
клітин D4 має
властивість зливатися з неінфікованими клітинами. Таким чином дуже швидко
наступає дезорганізація функцій усіх частин імунної системи.
Картка 3. «Шляхи передачі ВІЛ».
ВІЛ
міститься у крові, спермі й вагінальних виділеннях інфікованих людей.
Застосовуючи складні лабораторні технології, можна виділити вірус із слини, але
рівень вірусу в ній дуже низький, щоб бути заразним.
Таким
чином, основними шляхами передачі ВІЛ є:
-
статевий контакт із ВІЛ-інфікованою
людиною, коли сперма чи вагінальні виділення інфікованої людини попадають на
слизові оболонки, із яких вірус потрапляє в кров людини;
-
контакт крові з кров’ю. Це відбувається,
як правило, при ін’єкціях, коли використовують уже використаний інструментарій.
Ще нещодавно, коли не проводилось обов’язкове тестування донорської крові, це
відбувалося під час переливання крові або через продукти з інфікованої крові.
Дуже рідко передача ВІЛ можлива у випадках професійних травм працівників охорони
здоров’я, приміром унаслідок уколу інфікованою голкою. На щастя, дослідження
свідчать, що менше 1% людей, які випадково ушкодили шкіру зараженою ВІЛ голкою,
інфікувалися;
-
вертикальна передача від матері до
дитини під час вагітності, при пологах та під час годування груддю. Середній
ризик передачі під час вагітності коливається в межах 25 – 30%, але може бути й
вищим, коли в матері більш високе вірусне навантаження, або розвинувся СНІД.
Годування грудьми несе ризик передачі, і його варто уникати.
Картка 4. «Які ознаки має СНІД?».
Більшість
людей, що інфікуються ВІЛ, упродовж певного часу не відчувають, що вони
інфіковані. У цей період у них можуть бути нетривалі нездужання у вигляді болю
в горлі чи лихоманки, висипання, проносу, але бувають і серйозніші форми. Цей
період не має зовнішніх ознак і може тривати іноді багато місяців і років.
У деяких випадках у
безсимптоматичний період збільшуються лімфатичні вузли, виникає сухий
безперервний кашель, піт уночі, спостерігається втрата апетиту, різка непередбачена
втрата ваги, німіння кистей рук і пальців ніг, постійна втома, втрата
координації, психічні розлади, постійні інфекції.
Важливо пам’ятати, що
вищеперелічені симптоми можуть бути показниками інших хвороб, навіть простуди
чи грипу. Треба тільки пам’ятати, що симптоми СНІДу не зникають та якимось
чином відмінні від симптомів простуди. Необґрунтована втома також має
насторожувати.
Завдання 3. «Ставлення
до СНІД - хворих».
Використовуючи
метод мозкової атаки та вже набуті знання
учням пропонується обгрунтувати їх ставлення до ВІЛ-інфікованих та
СНІД-хворих людей.
Базова інформація для вчителя.
Хвороба СНІД – не тавро, а біда, яка може постати перед кожною людиною. Про
те, що хвороба перестала бути проблемою лише для представників вразливих груп,
фахівці говорять вже давно. ВІЛ-інфіковані громадяни України користуються всіма
правами та свободами, передбаченими Конституцією та Законами України, іншими
нормативно-правовими актами України (ст.17 Закону України «Про запобігання
захворюванню на СНІД та соціальний захист населення»).
Завдання 4. Вправа
«Всі повинні знати про СНІД!».
Результати досліджень свідчать, що просвітницька
робота щодо СНІД грунтується на методі поширення знань і розвитку навичок, які
ведуть до змін у поведінці.
Учням пропонується виготовити плакати чи
агітлистівки, які заохочуватимуть людей до поглибленого ознайомлення з цією
проблемою.
ЖИТТЯ -БЕЗ НАРКОТИКІВ.
(КРУГЛИЙ
СТІЛ ДЛЯ УЧНІВ 10-11
КЛАСІВ)
Мета
заходу: засвоїти необхідні знання про основні види наркотичних
речовин і пов’язані з ними небезпеки; про ознаки вживання наркотичних речовин і
пов’язані з цим зміни в поведінці та зовнішньому вигляді людини; з’ясувати
причини, що штовхають молодь на вживання наркотиків; виробити спільні дії
представників різних верств населення, що попереджали б вживання наркотиків;
продовжувати формувати навички культури здорового способу життя.
ХІД
ЗАХОДУ
Інформація
для роздумів.
Вживання наркотичних речовин в Україні стрімко поширюється, що суттєво
впливає на епідемічну ВІЛ/СНІД-ситуацію. Якщо у 1994 році частка
хворих на наркоманію на 10 тис. населення становило 7,3 то в 1997- вже 10,4:
абсолютна кількість наркоманів в Україні наближається до 700 тисяч. Найбільш
уразливами регіонами є Автономна Республіка Крим, Дніпропетровська, Донецька,
Запорізька, Одеська, Миколаївська області, а також великі промислові міста- Київ, Львів,
Харків.
Випереджаючими темпами до вживання
наркотичних речовин залучається молодь. За статистичними даними майже 90%
наркоманів- молоді
люди віком до тридцяти років, з них кожна четверта жінка.
Найбільш уразливими для залучення до вживання наркотиків є юнацький і
підлітковий вік.
Вчитель: Давайте
пригадаємо разом і визначимо, які речовини можна віднести до наркотичних?
(учні разом з
вчителем перераховують наркотичні речовини, і, як правило, не відносять до
наркотиків алкоголь і тютюн, так звані легальні наркотики)
Медичний перелік наркотичних речовин
ширший, ніж юридичний, і включає такі речовини як алкоголь і нікотин, які є
лнгальними, на відміну від нелегальних наркотиків, як-от: героїн, марихуана тощо. Згідно з українським законодавством, особам,
молодшим за 18 років, заборонено продавати і купувати алкогольні і тютюнові
вироби. Тому для підлітків алкоголь і
тютюн також є нелегальними наркотиками.
Вчитель: Як діють
наркотичні речовини на організм людини?
(крім
біологічного впливу на організм, учні обов’язково вкажуть на ейфорію, кайф і наступаючою за
ними „ломкою”).
Усі наркотичні речовини здатні відчутно
впливати на клітини головного мозку. Але відчуття конкретного споживача
наркотиків залежить не тільки від властивостей самої речовини, а й від таких
чинників, як очікування й обставини.
Якщо
негативні наслідки вживання зумовлені речовиною як такою, то приємні відчуття,
що їх зазнають споживачі наркотиків (кайф, ейфорія ), заради яких власне і
приймають наркотики, залежать в основному від очікувань та обставин.
Вчитель: Тепер давайте
подумаємо: чому підлітки пробують наркотики?
(всі подані ідеї
записуємо на дошці і вибираємо прийнятні )
1. Бажання стати дорослішим.
Зростаючи, діти постійно пробують
робити щось нове, те, що раніше не робили. Їм доводиться долати срах, куштувати
їжу, яка здається їм бридкою ( хрін чи гірчицю ). Вони роблять це, що стати
дорослими. На жаль, одними з атрибутів світу дорослих є алкоголь, тютюн та інші
наркотики.
2. Збільшення проблемних сімей: неповних,
або ж сімей, де батьки чи один з батьків вживають наркотичні речовини.
3. Погіршення психологічного клімату в
сім’ях, конфлікти, сварки, непорозуміння, які спричиняють і емоційну
віддаленість один від одного.
4. Відсутність чіткої цілеспрямованості у
житті молоді.
5. Песимістичне ставлення до своїх життєвих
перспектив.
6. Високий рівень молодіжного безробіття.
7. Бажання школярів бути „своїм” у колі однолітків, страх, що їх
будуть зневажати.
Вчитель: Уявімо
ситуацію. Ви потрапили у компанію своїх однолітків. Можна за якимось ознаками
чи симптомами визначити, чи споживають вони наркотики?
Фізичні ознаки
|
Психологічні ознаки
|
Уповільнене мовлення, повільна або неадекватна реакція, підвищена балакучість;
Втрата моторних навичок;
Раптове зменшення або збільшення маси тіла;
Зміни в зовнішньому вигляді або втрата інтересу до свого зовнішнього
вигляду й особистої гігієни;
Зміна розміру і форми зіниць або почервоніння очей;
Рясне виділення поту;
Сліди від уколів на руках або в інших місцях;
Часті випадки розладу шлунку, блювоти тощо.
|
Раптові і регулярні зміни настрою від радості і жвавості до замкненості і
похмурості;
Підвищена брехливість та інші ознаки таємної поведінки;
Незвичайна дратівливість і агресивність;
Депресія або ворожість до всього аж до розмов про самогубство;
Втрата інтересу до колишніх своїх захоплень: школи, спорту тощо.
|
Вчитель: Чи вірне твердження, що в житті все треба
спробувати?
Як правило, в такому випадку під ємким
словом „усе”, маються на увазі тільки секс і наркотики. Ніхто з підлітків не
має намір стрибати з даху висотного будинку, вбивати когось або пити ціанистий
калій. Таке твердження, звичайно, відображає те, що підлітки не розуміють
реальних причин, які їх приводять до наркотиків. Треба звернути їхню увагу на
цю обставину і запропонувати подумати про істинні
причини звернення до наркотиків.
Гра „Чи можеш ти сказати „ні”?”
Клас ділиться на групи, в яких декілька
учнів вмовляють одного попробувати одну з наркотичних речовин (алкоголь,
наркотики, нікотин). Ситуацію обігрують і показують всім.
Мета гри - навчитись
говорити „ні”.
Вчитель: А тепер давайте
спробуємо розробити спільну „програму” дій дітей, батьків, школи, лікарів,
міліції, уряду для зменшення вживання наркотиків на Україні.
(Клас ділиться
на групи: діти, батьки, школа, лікарі, міліція, уряд. Кожна група складає свою
окрему програму, яка б попереджала вживання наркотиків людьми. На основі цих
програм розробляємо спільну „програму держави”).
Вчитель: На сьогоднішній
зустрічі ми підняли серйозні, важливі та злободенні питання. Наркоманія - одне з
небезпечних соціальних явищ. Наркотики
впливають на нервову систему і поведінку людини. Якщо ви все зрозуміли- зробіть
висновок.
Ніколи не вживайте наркотичних
речовин !
Хай життя дарує вам справжню
радість і здоров’я!
КОНФЕРЕНЦІЯ для
старшокласників
«Глобальні
проблеми людства».
МЕТА: сформувати у учнів поняття «глобальні
проблеми людства»; систематизувати знання щодо глобальних проблем людства,;
сприяти розвитку екологічного мислення, активної громадянської позиції.
ОБЛАДНАННЯ: політична карта світу, схеми, таблиці.
МОТИВАЦІЯ
ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ:
Учитель. У ХХ столітті всі галузі суспільної діяльності розвивалися
небувалими раніше темпами, саме тому і соціальні зміни стали більш глибинними.
Крах колоніальних імперій, успіх націально-визвольного руху, утворення
незалежних держав продемонстрували органічний зв’язок внутрішньодержавних і
загальносвітових процесів, прискорили міжнародний поділ праці, тобто формування
єдиного господарства, єдиної світової економіки – глобального світу.
Визначальний вплив на всі ці процеси мала НТР, яка змінила продуктивні сили
таким чином, що їх вплив на навколишнє середовище набув катастрофічних
масштабів. Так з’явилися глобальні, тобто загальнопланетарні проблеми.
Дозвольте
оголосити склад учасників сьогоднішнього семінару, які звернуть увагу на
глобальні проблеми сучасності, які торкаються всього людства загалом і кожної
людини окремо і вимагають негайного розв’язання:
1. Доповідач (прізвище, ім’я
учня). Проблема запобігання новій світовій війні.
2. Доповідач (прізвище, ім’я
учня). Проблема забезпечення господарської діяльності природними ресурсами.
3. Доповідач (прізвище, ім’я
учня). Проблема забруднення навколишнього середовища.
4. Доповідач (прізвище, ім’я
учня). Проблема відсталості країн, що розвиваються.
5. Доповідач (прізвище, ім’я
учня). Демографічна проблема.
6. Доповідач (прізвище, ім’я
учня). Продовольча проблема.
7. Доповідач (прізвище, ім’я
учня). Проблема кризи людського духу.
А також на нашому семінарі
присутні кореспонденти провідних українських та зарубіжних газет (перезиває
учнів).
Отже, запрошуємо до слова
доповідача з проблем запобігання розв’язання нових воєн.
1-й
доповідач. Глобальних проблем, з якими людство зіткнулося в ХХ столітті, дуже
багато. Яка ж з них вимагає першочергового розв’язання? На мою думку – це
проблема запобігання війні, тому що у світі, що нагромадив таку кількість
ядерної зброї і розробив ядерні технології, локальний військовий конфлікт в
будь-який момент може стати глобальним, загальним. Обмежити вплив ядерної
катастрофи на навколишнє середовище неможливо, що довела аварія на
Чорнобильській АЕС, тому застосування ядерної зброї просто знищить все живе на
планеті, і всі інші проблеми втратять сенс. Розв’язання глобальної проблеми
війни вимагає припинення гонки озброєнь і роззброєння.
Звернемося
до цифр. На початку 1990-х років щорічно у світі на військові потреби
витрачався 1 трлн. Доларів – стільки ж коштував весь світовий ринок послуг, в
три рази більше – повний оборот світової зовнішньої торгівлі. Уявіть, як
змінили б обличчя нашої планети ці кошти, вкладені в розв’язання інших
глобальних проблем.
Кореспондент _______________ Чи можна назвати країни світу, які лідирують
за обсягом військових витрат?
1-й
доповідач. Майже половина світових
військових витрат припадає на дві держави – США і Росію. Деякі країни, насамперед учасники довготривалих військових
конфліктів (зона Персидської затоки,
Північна Корея та інші), витрачають на військові потреби понад 10% свого
ВВП.
П’ять
держав сучасного світу є «ядерними»: США, Росія, Франція, Велика Британія,
Китай. Їх ядерні арсенали становлять потенційну небезпеку.
Наприкінці
ХХ ст. Зовнішньополітична конфронтація поступово стала витісняти прагненням до
взаєморозуміння і співпраці. У 1988 році США і СРСР уклали договір про ліквідацію
ракет середнього радіусу дії. У 1994 році від статусу ядерної держави першою
відмовилася Україна, яка на той момент володіла третім за потужністю ядерним
потенціалом у світі. Слідом за Україною від ядерної зброї відиовилися Казахстан
і Білорусь.
Однак
на планеті, на жаль, подовжують існувати так звані «гарячі точки» - райони
військових конфліктів: близький Схід, район Персидської затоки, Індокитай,
Латинська Америка, Африка (Ефіопія,Судан, Сомалі, Мозамбік, Руанда), Кавказ,
Балкани, Північна Ірландія.
Розв’язання
військової напруженості вимагає не тільки роззброєння, але і готовності
конфліктуючих сторін до ведення переговорів і певних взаємних поступок.
2-й
доповідач. Демографічна проблема – що це таке? Звернемося до визначення: демографія – наука про закономірності
відтворення населення в суспільно-історичній обумовленості цього процесу.
Демографія, як будь-яка наука, використовує свої методи отримання інформації і
оперує такими різновидами даних:
- аналіз населення за віком, родинними
відносинами, фізичними умовами, етнічними групами, родом занять і громадським
станом. Цей аналіз дозволяє визначити розмір і густоту окремої верстви
населення;
- зміна кількості населення внаслідок народження і
смерті, якості населення – внаслідок шлюбу;
- статистика переміщень населення і результатів
цих переміщень у відношенні до економічних умов життя;
- статистика злочинів, незаконних і дій,
самогубств;
- рівень освіти населення;
- економічна і соціальна статистика, в тому числі
в галузі страхування.
Якщо
демографія – настільки різностороння наука, яку саме глобальну проблему
прийнято називати демографічною?
За даними американського експерта Р. Макнамари,
протягом багатьох тисячоліть населення зростало зі швидкістю руху равлика.
Більше мільйона років знадобилось, щоб у 1800 р. кількість населення досягла 1
млрд. Чоловік. Але далі темп почав різко зростати. Наступного мільярда було
досягнуто всього за 130 років, третій додався за 30 років, четвертий – за 15 і
п’ятий – лише за 12 років! Вчений припускає, що на початку ХХІ ст. Населення
планети щорічно збільшуватиметься на 100 млн.
Дійсно,
населення планети постійно зростає і вже перевищило 6 млрд., причому на країни,
що розвиваються припадає 88% приросту населення.
Сама
лише зростаюча кількість населення не є позитивним чи негативним фактом.
Проблема полягає в тому, що зростання кількості населення за темпами перевищує
економічний і соціальний розвиток, тобто збільшується кількість безробітних,
бідних, безграмотних, людей, що голодують, гіршає якість життя.
Загалом
у світі спостерігається стійка тенденція зниження темпів природного приросту
населення, однак в окремих країнах і регіонах високі темпи зростання населення
призвели до ускладнення демографічної ситуації. Вирішити проблемуможливо за
допомогою проведення державної демографічної політики. Індія і Китай,
наприклад, проводять демографічну політику скорочення народжуваності,
підвищуючи мінімальний вік вступу до шлюбу, видаючи дозвіл на народження
дитини, вводячи фінансові санкції.
Кореспондент_______________Чи існує демографічна проблема в нашій
країні?
2-й
доповідач. Україна стоїть перед проблемою «старіння нації», однак в даний момент
можна відзначити як позитивну тенденцію
певну стабілізацію: смертність перестала перевищувати народжуваність. Ще в 1997
році природний приріст був негативним (-7 чоловік на 100 жителів), зараз він
дорівнює 0.
3-й
доповідач. Проблема забезпечення господарської діяльності природними ресурсами –
ровесниця самої господарської діяльності людини.
Нині вважається, що всі природні ресурси вичерпні,
різниться лише час їх вичерпання. Умовно невичерпними можна вважати енергію
сонця, вітру, морів і океанів, геотермальну. Природні ресурси поділяють на
невідновні, частково відновні й умовно відновні. До частково відновних належать
ліси, грунти, вода, деякі види тваринного і рослинного світу.
Ресурси
розрізняють також за їхньою взаємозамінністю. До тих, що можуть замінятися,
належать різні види енергії, палива, сировини (чорні метали, алюміній,
будівельні матеріали тощо). Практично незамінними є повітря та вода.
Розвиваючись,
людство наростаючими темпами збільшувало кількість і обсяги споживання усіх
видів природних ресурсів. Зростання за останні 150 років майже в 130 разів лише
промислового виробництва зумовило небачений рівень споживання всіх видів
природних ресурсів. Так, США, колишній СРСР, а також країни Західної Європи
майже повністю вичерпали таку сировину, як вугілля, сіль, поліметали,
марганець, залізні руди, ліс. Подальший неконтрольований, некерований розвиток
людської діяльності може мати катастрофічні наслідки для життя всієї планети.
Чи
зможе людство забезпечити себе необхідними ресурсами в самому найближчому
майбутньому? Це питання гостро стало в 1970-х роках, коли нафтова криза, що
вибухнула, передусім позначилася на транспорті, а потім – і на світовій
економіці загалом. Першим відреагувало автамобілебудування, запропонувавши нові
економічні моделі, які виготовлені з меншої кількості дефіцитних матеріалів
(передусім металів) і споживають меншу кількість пального. Інші галузі
перейняли практику ресурсозберігання і мінімізації, відкривши широку дорогу
впровадженню мікротехніки.
Проведені
розрахунки довели, що абсолютної нестачі мінеральних ресурсів на даний момент
не існує і не передбачається в перспективі. Однак є відносна обмеженість
сировинних ресурсів, яка зумовлена можливостями геологорозвідки, погіршенням
природно-географічних умов видобутку багатьох видів мінеральної сировини,
складностями її доставки з місць розробки, зазвичай віддалених від районів
споживання, нерівномірністю розміщення запасів тощо.
Кореспондент_________________Як можна вирішити проблему або хоча б
зменшити її гостроту?
3-й
доповідач. Шляхи вирішення сировинної проблеми на тільки розроблені, але і досить
активно використовуються розвиненими країнами. Мова йде про впровадження нових
ресурсозберігаючих технологій і технологічних процесів, раціонального
використання ресурсів у виробництві (наприклад, питна вода не повинна
використовуватися для промислових потреб, а метали – там, де їх можна замінити
пластмасами, тощо), використання повторної сировини.
Кореспондент_________________Чи є у вас конкретні приклади використання
нових технологій на вирішення сировинної проблеми у світі та Україні?
3-й
доповідач. Впровадження конвертного та електроннодугового способів виплавки сталі
знижує витрати енергії на 27%, підвищуючи продуктивність виробництва порівняно
з мартенівським у два-три рази. Економлять до 15-20% металу установки для
безперервного розливу сталі. Перехід на метод безперервного розливу скоротить
видобування залізної руди, коксу та виплавку сталі на десятки мільйонів тонн.
Винахід
учених Харківського фізико-технічного інституту – спосіб покриття
металорізальних інструментів за допомогою іонного бомбардування титаном –
допоміг збільшити стійкість інструментів у десять разів, продовжити термін їх
роботи, знизити споживання енергії на 30%, підвищити якість обробки.
Світове
визнання здобула електрошлакова технологія лиття сталі, розроблена українськими
вченими. У разі використання одержується продукція найвищої якості, на кожній
тонні готових виробів економиться до 2,3т металу, набагато покращуються умови
праці, собівартість знижується в 5 – 6 разів.
За
рахунок використання закуплених вітчизняних ліцензій на нові технології
розливки сталі, сухого гасіння коксу, утилізації тепла відпрацьованих газів
доменних печей у чорній металургії в Японії енерговитрати на 20 – 30% нижчі,
ніж у нас.
Вченими
підраховано, що використання газу замість нафтопродуктів у автотранспорті могло
б заощаджувати щороку до 10 млн т моторного палива (тобто близько 20 млн т
нафти). При цьому чистіше стало б повітря, оскільки токсичність відпрацьованих газів
у 2 – 4 рази менша, ніж бензину чи мазуту.
4-й
доповідач. Проблема відсталості країн, що розвиваються, на перший погляд, не сильно
торкається інтересів держав з більш високим рівнем соціально-економічного
розвитку. Однак ми живемо в епоху глобального світу, де відділити себе від
свіїх близьких аба далеких сусідів просто неможливо. Яким же чином відсталість
деяких країн позначається на всьому світі? Існує кілька аспектів цієї проблеми.
1.
Екологічний: економічна відсталість країн, що розвиваються, перешкоджає
розвитку екологічної діяльності, тим самим порушуючи всесвітній екологічний
баланс. Так, хижацьке знищення екваторіальних лісів Африки і Латинської Америки
скорочує «зелені легені» планети, виробництво чавуну в Китаї призводить до
забруднення атмосфери, гідросфери і ґрунтів тощо.
2. Епідеміологічний:
часто саме на території країн, що розвиваються, виникають вогнища епідемій, які
звідти розповсюджуються на території інших країн, загрожуючи здоров’ю людства.
Низький рівень медицини і соціального захисту в цих країнах не тільки не
перешкоджає поширенню інфекційних захворювань, а навіть сприяє мутаціям
хвороботворним мікроорганізмів, підвищенню їх життєстійкості та небезпечності.
3. Міграційний:
низький рівень життя і напружена військово-політична обстановка в країнах, що
розвиваються, стають основними причинами зростання потоку біженців. Громадяни
країн, що розвиваються, іноді практично вимушені емігрувати до інших країн,
порушуючи обмеження на в’їзд. Нелегальні іммігранти (наприклад, з Грузії,
Вірменії, Мексики, В’єтнаму тощо) провокують активізацію злочинної діяльності –
контрабандних перевезень людей.
4. Правоохоронний:
слабкий розвиток економіки не дозволяє нормально працювати правоохоронним
органам країн, що розвиваються, внаслідок чого підвищується рівень злочинності.
5. Культурний:
перенаселення, низька якість життя призводять до знищення історичних цінностей.
В Індії, наприклад, для сплати зовнішнього боргу були переплавлені на злитки
тисячі найунікальніших творів мистецтва. Широко відома «піратська» спеціалізація
деяких поселень в Азі: багато поколінь
«розкрадачів гробниць» продають історичні цінності, здобуті варварським
способом, іноземним туристам.
Кореспондент
_________________Як світова спільнота може пом’якшити
проблему відсталості країн, що розвиваються?
4-й
доповідач. Різні міжнародні організації і фонди надають посильну матеріальну і
гуманітарну допомогу: засновують спільні підприємства, інвестують капітал,
розвивають індустрію туризму, навчають кадри.
5-й
доповідач. Чверть віку назад було відмічено різке погіршення якості навколишнього
середовища – забруднення повітря, гідросфери, ґрунтів, зростання шумових
навантажень, засмічення відходами людської життєдіяльності великих територій,
збіднення видового складу рослинного і тваринного світу. Так людство уперше
зіткнулося з екологічною проблемою, що набула планетарних масштабів.
Кожної години на нашій планеті:
1700 акрів продуктивної землі стає пустелею;
близько 2000 дітей помирають з голоду;
55 чоловік отруюються і гинуть від пестицидів та
інших хімічних речовин;
1000 чоловік вмирають від отруєння водою;
2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній
півкулі;
5 – 6 видів тваринного чи рослинного світу
зникають.
Кожної хвилини:
знищується більше 51 акра тропічних лісів;
використовується близько 35 000 барелів нафти;
знищується 50 тонн родючого грунту через
неправильне його використання;
виділяється більше 12 000 тонн вуглекислого
газу в атмосферу.
Сучасна
екологічна ситуація характеризується надзвичайною напруженістю, оскільки суть
екологічних проблем полягає в конфлікті між зростаючою природоперетворювальною
діяльністю людини і процесами, які регулюють динамічну рівновагу в біосфері.
Глобальність екологічної проблеми вимагає таких же
глобальних, загальних дій.
Кореспондент _____________Ви можете навести приклади таких дій?
5-й
доповідач. Вдалим прикладом може служити ряд
міжнародних договорів, що охороняють Світовий океан: заборона на поховання в
його водах радіоактивних відходів, мораторій на видобуток зникаючих видів
китів, морських видр – каланів та інші угоди.
6-й
доповідач. Однією із глобальних проблем
сучасності можна назвати продовольчу проблему, яка полягає в абсолютному та
прихованому голоді у країнах «третього світу».Земля здатна прогодувати не один
десяток мільярдів людей. Це доведено вченими. Існування мільйонів голодних
пояснюється не стрімким зростанням населення і відсутністю продуктів
харчування, а несприятливими соціально-економічними умовами, низьким рівнем
розвитку господарства, недостатнім культурним і освітнім рівнем. Тому в країнах,
що розвиваються, десятки людей голодують. Географія виробництва продовольчих
культур не збігається з географією їх споживання. Особливо актуальною є
проблема білкового голодування.вона
полягає у монокультурному рослинному харчуванні, що не забезпечує фізіологічних
потреб людини. Наприклад: рис переважає у країнах Південно-Східної Азії (75 –
90 %); просо – крахни Африки (40 – 50 %); кукурудза – країни Центральної
Америки (до 70%); цукрова тростина і банани – Гаїті й Гондурас тощо.
Кореспондент
________________Чи є шляхи розв’язання даної проблеми?
6-й
доповідач. Так, до можливих шляхів вирішення
даної проблеми можна віднести:
- підвищення родючості грунтів;
- запровадження досягнень селекції;
- аграрні реформи;
- більш широке використання біологічної продуктивності океану;
- підвищення ефективності фотосинтезу рослин;
- «конструювання» штучної їжі.
7-й доповідач. Дослідження сучасних
соціологів та психологів переконливо свідчать, що однією із вагомих глобальних
проблем сучасності є зростання в другій половині ХХ ст. кризи людського духу:
сплеск антисуспільного егоїзму, нігілізму, локальних і регіональних збурень у
суспільствах, планетарна епідемія аморальності, злочинності, алкоголізму,
наркоманії і проституції, тотальної легковажності, бездумності й жадоби швидкої
наживи, індивідуальна деградація в різних її проявах, зниження культурного й
духовного рівня, ріст корупції, людської
некомпетентності й непрофесійності при вирішенні національних і міжнаціональних
питань тощо.
Про
страшний занепад моралі, людського духу попереджали й видатні релігійні діячі,
як то папа римський Іоанн Павло ІІ, Далай-лама, отець Олександр Мень та ін.
Вони справедливо вказували, що однією з головних причин кризи є наше занурення
в матеріалістичний стиль життя, самовідокремлення
від матері-природи, нехтування її законами.
Подальший
розвиток суспільства неможливий без розвитку культури й етики, духовності й
моралі. Молодь ХХІ ст. повинна мати новий спосіб мислення і дій, новий погляд
на свою роль в житті суспільства й біосфери, з бажанням зберегти, відродити й
примножити життєдайні природні ресурси. Інакше може виявитися, як застерігає
німецький письменник З. Ленц, що на надгробному камені над нашою цивілізацією
буде написано:
«Кожен
хотів кращого – для себе».
ЛІТЕРАТУРА:
1.
Кругла Н.Я., Довгань Г.Д. Економічна і соціальна
географія світу: Посібник для вчителя. – Х.: Ранок, 2002. – С.69.
2.
Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань –
К.: Либідь, 1997. – 282с.
3.
Доценко Ю.М.,
Мішогло Г.О. Економічна і соціальна географія світу: Навчально-методичний
посібник. – К.: 2000. – С.71.
4.
Кобернік С.Г. та інші методика викладання географії в
школі. – К.: Стафед – 2, 2000. – С.282.
Немає коментарів:
Дописати коментар